Мария Чайковская - Перша Весна

Все, що не мaє меж, Має омрiянiсть наших снiв. Я вiдчуваю теж Все, що в тобi є майже без слiв. День за днем, день за днем, А потiм нiч... Вiтер несе, несе, Нiби ми стрiчки його бiлi є. Просто скажи менi, Що вже скоро настане час, Де кохання все буде знати краще вiд нас. Просто скажи менi, Що ти маєш для мене свiт, Де я буду щаслива i нiжна, мов лiд, Як теплий лiд в твоїх долонях. Нехай все завжди не так, Я все одно вiрю у дива! I обiймаю тiнь, що на стiнi вiд твого крила. Час iде, час iде В нас крiзь вiкно. А ти цiлуй мене I дай вiдчути, що тобi не все одно, Що тобi не все одно! I просто скажи менi, Що вже завтра настане час, Де кохання все буде знати краще вiд нас. Просто скажи менi, Що ти маєш для мене свiт, Де я буду щаслива i нiжна, мов лiд. Не хочу знати бiль, Я не хочу знати його облич, Просто побудь зi мною, вiльний мiй, вiч-на-вiч,вiчнiсть! Хочу кохати так, Щоб вiдчинялися небеса! I ти був зi мною, як моя перша весна, Як сьогоднi весна, Що знов зi мною.