Dely - Знову

Знову просинаюсь, бачу над собою сіре небо Може просто хмарно, ну а може обвалилась стеля Знову у полоні пошуків, ким я хотів би бути Запитань чимало, а на кожне відповідей купа Знову варіантів дохєра, але ніяк немає Виходу з бетонної коробки, яка закриває З всіх сторін її тримає моє коло спілкування Кожний мій ривок воно зупине, кожне намагання Знову спотикаюся між тих самих невдалих рішень Пошук себе в інших, знову ж таки, я ще не закінчив Бачучи того чого нема, я ніби зариваюсь У підвал уявного де є, все чого я бажаю Знову саркофаг стискається усе дедалі більше Я би спробував пробити, але ні, це все навіщо? Навіть вийшовши на волю, незалежним знову ставши Я підсів на образ самого себе, і це назавжди Хей, іще одна зрада себе самого Я залишив позаду все, що усе ще могло Все ж показати мені, безглуздість більшості спроб Все ж показати мені, холодні стіни - не гроб Хей, допоки не зрозумів Що в цьому світі все ж кожен, живе у пітьмі У своїх стінах, що всі, тверді і непробивні Але хтось виліз на них, а хтось сховався як в дім